РОЗРОБКА НОВІТНІХ ПРОДУКТІВ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ
Анотація
Глобалізація змінює раціони людей. В умовах сьогодення посилюється увага споживачів до якості продуктів харчування. Це показує зміну пріоритетів на користь безпечних харчових продуктів з натуральної вітчизняної сировини. Нові харчові продукти з водоростями можуть стати важливим фізіологічним джерелом основних мікронутрієнтів і за умови різноманітного збалансованого раціону на 50% задовольнити потреби людини в основних мікроелементах. Істотним джерелом є мікроводорості Chlorella vulgaris і Spirulina platensis. Нові види м’ясних продуктів з хлорелою дозволять, з одного боку, нормалізувати надходження в організм людини вітамінів, мінеральних елементів, а з іншого сприяють виведенню важких металів, пестицидів, радіонуклідів, надаючи розробленим продуктам радіопротекторних властивостей. Цю можливість нам можуть надати «суперфуди», які стрімко набирають популярності. Мікроводорості Chlorella vulgaris і Spirulina platensis мають у своєму складі всі необхідні елементи та широкий спектр використання, що дає їм повноцінні можливості масового вживання. Тож ці суперфуди є перспективною сировиною не лише для спортивного, дієтичного та геродієтичного харчування, а в цілому як харчова добавка та компонент будь-яких страв, асортимент яких насьогодні дуже незначний. Тому для досягнення поставленої мети – проведено удосконалення технології м’ясних січених напівфабрикатів з використанням мікроводоростей Chlorella vulgaris і Spirulina platensis в кількості 1,5 % та 3 %, а також їх поєднання 1:1. Проведено дослідження вітамінного та мінерального вмісту розроблених зразків. Проведені дослідження підтверджують і доводять доцільність і перспективність використання мікроводоростей у багатьох галузях України.
Посилання
2. Andrade, L. M., Andrade, C. J., Dias, M., Nascimento, C. A. O., Mendes, M. A. (2018). Chlorella and Spirulina Microalgae as Sources of Functional Foods, Nutraceuticals, and Food Supplements. MOJ Food Process Technol, 6(1), 45–58. doi.org/10.15406/mojfpt.2018.06.00144
3. Nazlooa, Е. К., Moheimanibc, N. R., Ennaceri, Н. (2022). Biodiesel production from wet microalgae: Progress and challenges. Algal Research, 68. doi.org/10.1016/j.algal.2022.102902
4. Hea, S., Barati, B. (2022). Carbon migration of microalgae from cultivation towards biofuel production by hydrothermal technology: A review. Fuel Processing Technology, 240. https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2022.107563
5. Mitali, A., B., Singh, K., M., Sanjeev, R., Prajapati, K. (2022). Techno-economic analysis of microalgae cultivation for commercial sustainability: A state-of-the-art review. Journal of Cleaner Production, 370. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.133456
6. Borowitzka, M. A. (2018). Microalgae in medicine and human health: A historical perspective. In Microalgae in Health and Disease Prevention. Academic Press, London, 195-210. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-811405-6.00009-8
7. Prüser, T. F., Braun, P. G., Wiacek, C. (2021). Microalgae as a novel food. Potential and legal framework. Ernahrungs Umschau, 68(4), 78–85. doi.org/10.4455/eu.2021.016
8. Araujo, R., Peteiro, C., (2021). Algae as food and food supplements in Europe. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 39. doi.org/10.2760/049515
9. Ursu, A. V., Marcati, A., Sayd, T., Sante-Lhoutellier. V., Djelveh, G., Michaud, P. (2014). Extraction, fractionation and functional properties of proteins from the microalgae Chlorela vulgaris. Bioresour Technol, 157, 13–49. doi.org/10.1016/j.biortech.2014.01.071
10. Пешук Л. В., Сімонова І. Тренд сучасності – продукція оздоровчого призначення з мікроводорослями. Науковий вісник ЛНУВМ Б ім. С.З. Гжицького. 2022. Т. 24. № 24 (97). с. 33−38.
11. Пешук Л.В., Приходько Д.Ю. СУЧАСНІ ТЕ ХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕЛЕНИ Х МІКРОВО ДОРОСТЕЙ У НА ПІВ ФАБРИКАТА Х. Scientific Collection «InterConf», 297−302, 2022.
12. Safi, C., Charton, M., Pignolet, O., Silvestre, F., Vaca-Garcia, C., Pontalier, P. (2013). Influence of microalgae cell wall characteristics on protein extractability and determination of nitrogen-to-protein conversion factors. J Appl Phycol, 25, 523−529.
