МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВОДОТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ

  • В. В. ЛЮБИЧ
  • В. В. ЖЕЛЄЗНА
Ключові слова: зерно, пшениця спельта, крупа, моделювання, оптимізація, водотеплове оброблення, лущення

Анотація

Пшениця спельта – перспективна сільськогосподарська культура, що характеризується високими круп’яними та харчовими властивостями, а саме: вмістом білка (до 25 %), вітамінів (бета-каротин, вітамін B1 , вітамін B2 , вітамін B5 , вітамін В6 , вітамін B9 , вітамін E, вітамін К, вітамін PP), макроелементів (магній, натрій, калій, фосфор) та мікроелементів (цинк, мідь, марганець, селен), вуглеводів (50–70 %) і жирів (1,5–2,5 %). Для пшениці спельти вуглеводи є основним компонентом і складають 50–70 % зерна, а вміст цукру –2–3 %.Органічні речовини, що містяться в спельті, мають високий рівень розчинності, тому легко і швидко засвоюються організмом людини. У статті наведено результати математичного моделювання водотеплового оброблення зерна пшениці спельти за допомогою програми Statistika 10 методом багатофакторного експерименту ортогональним композиційним планом другого порядку. Основними критеріями оцінювання ефективності виробництва крупи з пшениці спельти № 1 були: вихід крупи та мучки кормової, параметрами удосконалення – тривалість лущення, вологість та тривалість відволожування. Встановлено, що для збільшення конкурентоспроможності нового круп’яного продукту доцільно лущити зерно пшениці спельти упродовж 120–140 с, що відповідає індексу лущення 11–13 %, зволожувати до вологості 15–16 % та відволожувати упродовж 30 хв. Математичний опис відповідних процесів за ортогональним композиційним планом другого порядку та отримані рівняння квадратичної регресії підтверджують правильність вибраних технологічних режимів.

Посилання

1. Morris, C. F. Grain Quality Attributes for Cereals Other than Wheat. Encyclopedia of Food Grains. 2016. Vol. 3. P. 257–261.
2. Arcila J. A., Rose D. J. Repeated cooking and freezing of whole wheat flour increases resistant starch with beneficial impacts on in vitro fecal fermentation properties. J. Funct. Foods. 2015. Vol. 12. P. 230–236.
3. Лисак М. А. Аналіз стану забезпечення продовольчої безпеки України. Облік і фінанси. 2013. № 3 (61). С. 136–142.
4. Шевченко О. Плівчасті пшениці як новий ресурс органічної продукції. Агро перспектива: інформаційно-аналітичний журнал. 2013. № 6. С. 12–19 .
5. Любич В. В. Круп’яні властивості зерна пшениці м’якої озимої залежно від сорту. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2019. № 2. С. 94–101. 6. Горн Е. Лучше чем пшеница, но… Фермерське господарство. 2008. № 4 (372). С. 21–22.
7. Колючий В. Т., Власенко В. А., Борсук Г. Ю. та ін. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України : монографія. Київ : Аграр. наука. 2007. 794 c.
8. Andruszczak S., Kraska P., Kwiecińska-Poppe E. et al. Weed infestation of crops of winter spelt wheat (Triticum aestivum ssp. spelta L.) cultivars grown underdifferent conditions of mineral fertilization and chemical plant protection. Acta Agrobotanica. Vol. 65 (3). 2012. Р. 109–118.
9. Kohajdová Zl., Karovičová J. Effect of incorporation of spelt flour on the dough properties and wheat bread quality. Żywność. Nauka. Technologia. Jakość. 2007. № 4 (53). P. 36 –45.
10. Rozenberg R., Ruibal-Mendieta N. L., Petitjean G. et al. Phytosterol analysis and characteri-sation in spelt (Triticum aestivum ssp.spelta L.) and wheat (T. aestivum L.) lipids by LC/APCI-MS. J. Cereal Sci. 2003. № 38. P. 189–197.
11. Schober T. J., Bean S. R., Kuhn M. Gluten proteins from spelt (Triticum aestivum ssp. spelta) cultivars: A rheological and size-exclusion high-performance liquid chromatography study. J. Cereal Sci. 2006. № 44. P. 161–173.
12. Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О., Желєзна В. В. Борошномельні властивості зерна сортів пшениці спельти залежно від умов мінерального живлення. Вісник Уманського НУС. Умань. № 1. 2019. С. 129–134.
13. Господаренко, Г. М., Любич, В. В., Полянецька, І. О. Вихід і якість круп’яних продуктів із зерна сортів і ліній пшениць. Вісник Полтавської Державної Аграрної Академії. 2017. (4), C. 11–17.
14. Флис І. М., Макар М. І Вплив режиму волого-теплової обробки гречаного зерна на вихід крупи. Механізація і електрифікація сільського господарства. 2014. Випуск 99 (1). С. 376–383.
15. Liubych V., Zheliezna V. Effect of water-heat treatment on spelt grain flour quality. Grain Products and Mixed Fodder’s. 2020. 20 (2, 78): 19–25. DOI https://doi.org/10.15673/gpmf.v20i2.1761
16. Господаренко Г. М., Любич В. В., Новіков В. В. Желєзна В. В. Білково-протеїназний комплекс зерна сортів пшениці спельти залежно від удобрення. Збірник наукових праць Уманського НУС. Умань. 2018. Випуск 1. С. 8–22. DOI 10.31395/2415-8240-2019-94-1-8–16.
17. Любич, В. В., Полянецька І. О. Якість цілої крупи із зерна спельти залежно від індексу його лущіння та водно-теплової обробки. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2015. № 2. P. 34–39.
18. Vázquez, J.F., Chacón, E.A., Carrillo, J.M., Benavente, E. Grain mineral density of bread and durum wheat landraces from geo-chemically diverse native soils. Crop Pasture Sci. 2018. Vol. 69. Р. 335–346.
19. Любич В. В. Біологічна цінність білка пшениці спельти залежно від походження сорту та лінії. Збірник наукових праць Уманського НУС. Умань. 2016. Вип. 89. С. 199–206.
20. Господаренко Г. М., Полторецький С. П., Любич В. В., Желєзна В. В. Удосконалення режимів пропарювання за виробництва крупи плющеної із зерна пшениці спельти. Збірник наукових праць Уманського НУС. Умань. 2018. Випуск 1. С. 8–22. DOI 10.31395/2415-8240-2018-93-1-8-22
21. Любич В. В. Кондитерські властивості зерна пшениці спельти залежно від походження сорту та лінії. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2017. Вип. 91. С. 46–54.
Переглядів статті: 76
Завантажень PDF: 57
Опубліковано
2022-09-01
Як цитувати
ЛЮБИЧ, В. В., & ЖЕЛЄЗНА, В. В. (2022). МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВОДОТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Технічні науки», (1), 28-33. https://doi.org/10.37734/2518-7171-2022-1-5