ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НІТРОГЕНОВМІСНИХ СПОЛУК НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ПОКАЗНИКИ БІЛИХ СТОЛОВИХ ВИНОМАТЕРІАЛІВ
Анотація
Україна одна з небагатьох країн, яка практикує виноградарство на ґрунтах, які багаті поживними органічними сполуками, що зумовлює накопичення надлишкової кількості нітрогеновмісних речовин у винограді та, відповідно, суслі. Саме з цієї причини менеджмент цих сполук на виноградниках і в подальшому виробництві вина є одним із ключових напрямків сучасних досліджень. Метою даної роботи є вивчення впливу різних концентрацій амінного азоту в суслі на процес бродіння та утворення сполук, що формують органолептичний профіль білих столових виноматеріалів, зокрема в сортах з підвищенним вмістом фенольних речовин. Матеріалами досліджень були виноград, бродильне сусло та виноматеріали з сортів Сухолиманський білий, Рислінг Рейнський, Мускат Одеський. Результати досліджень сполук нітрогеновмісного складу винограду та виноматеріалів показали, що масова концентрація амінного азоту у винограді в середньому становить 280 мг/дм³, що є більш ніж достатнім для нормального живлення дріжджів у процесі бродіння. Аргінін і пролін становлять найбільший відсоток серед амінокислот і є показниками співвідношення асимільованого і неасимільованого дріжджами нітрогену. Встановлено, що Рислінг Рейнський є сортом-накопичувачем проліну, а Мускат Одеський та Сухолиманський білий – сорти-накопичувачі аргініну. Дослідження підтвердили, що застосування технології «sur lie» позитивно впливає на стабільність ліналоолу у складі ароматичного комплексу виноматеріалів, отриманих із винограду сортів Сухолиманський білий і Рислінг Рейнський, у виноматеріалах із сорту винограду Мускат Одеський зберігання на тонкому дріжджовому осаді привело до зниження масової концентрації ліналоолу у порівнянні з такими, отриманими за технологією «sur lie». Витримка виноматеріалів на дріжджовому осаді сприяє збереженню ароматичних компонентів та позитивно впливає на сенсорні характеристики виноматеріалів. Отримані результати дозволили розробити рекомендації щодо виробництва білих столових виноматеріалів на основі менеджменту нітрогеновмісних сполук.
Посилання
2. Osnovni metody tekhnokhiminchoho kontroliu pry vyrobnytstvi vyn: Metodychnivkazivky ta instruktsiia do laboratornoho praktykumu z dystsypliny «Khimiia ta biotekhnolohiia vyna» dlia studentiv spetsialnosti «Kharchovi tekhnolohii» / Ukl.: D.B. Kichura, B. O. Dziniak. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 2021 [in Ukrainian].
3. Ana Gonzalez-Marco, Nerea Jimenez-Moreno, Carmen Ancin-Azpilicueta. Influence of nutrients addition to nonlimited-in-nitrogen must on wine volatile compounds. Journal of Food and Science. 2010. V. 75. № 4. P. 206–211.
4. A.P. Stines, J. Grubb, H. Gockowlar, P.A. Henschke, P.B. Hoj, R. van Heeswijck. Proline and arginine accumulation in developing berries of Vitis vinifera L. in Australian vineyards: Influence of vine cultivar, berry maturity and tissue type. Australian Journal of Grape and Wine Research. 2000. 6. P. 150–158.
5. E. Dimitriadis, P. J. Williams. The Development and Use of a Rapid Analytical Technique for Estimation of Free and Potentially Volatile Monoterpene Flavorants of Grapes. Am. J. Enol. Vitic. 1984. V. 35. №. 2. P. 66–71.
6. DSTU ISO 5495:2005 Doslydjennya sensorne. Metodologiya. Metod parnogo porivnyannya. Vidpovidae ISO 5495:1983, IDT. Chynnyi vyd vid 2006-07-01. – Kyiv: Derjspojyvstandart, 2006. 7 с. [in Ukrainian].
7. P. Herbert, P. Barros, N. ratola, A. Alves. HPLC determination of Amino acids in musts and port wine using OPA/FMOC derivatives. Journal of Food Science. 2000. V. 65. №. 7. P. 1130–1133.
8. P. Ribereau-Gayon, A. Maujean, D. Dubourdieu. Handbook of Enology. Volume 2: The chemistry of wine and stabilization and treatements. 2006. John Wiley & Sons, Ltd. P. 109–139.
9. Sally-Jean Bell, Paul A. Henschke. Implications of nitrogen nutrition for grapes, fermentation and wine. Australian Journal of grape and wine research. 2005. 11. P. 242–295.
10. S.E. Spayd, R.L. Wample, R.G. Evans, R.G. Stevens, B.J. Seymour, W. Nagel. Nitrogen fertilization of white Riesling grapes in Washington. Must and wine composition. Am. J. Enol. Vitic. 1994. V. 45. №. 1. P. 34–41.
11. Lonvaud-Funel A. & Joyeux A., Histamine production by wine lactic acid bacteria: isolation of a histamineproducing strain of Leuconostoc oenos, 1994, Journal of Applied Bacteriology, 77: 401-407.
12. X. Chone, Valerie Lavigne-Cruege, T. Tominaga, C. Van Leeuwen, C. Castagnede, C. Saucier, D. Dubourdieu. Effect of vine nitrogen status on grape aromatic potential: flavor precursors, glutathione and phenolic content in Vitis Vinifera L. cv. Sauvignon Blanc grape juice. J. Int. Sci. Vigne Vin. 2006. V. 40. № 1. P. 1–6.