КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД РУШАНКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ ТА ПРОДУКТИ ЇЇ СЕПАРАЦІЇ

Д. О.  ПЕТРАЧЕНКО

doi:10.37734/10.37734/2518-7171-2025-3-3

Д. О. ПЕТРАЧЕНКО https://orcid.org/0000-0002-1347-9562

DOI: https://doi.org/10.37734/10.37734/2518-7171-2025-3-3

Ключові слова: насіння промислових конопель, обрушування, рушанка, морфологічний склад, фракції се- парації, повітряно-решітний сепаратор

Анотація

Метою дослідження є вивчення компонентного складу рушанки насіння промислових конопель після обрушування та характеристика продуктів, що формуються під час її розділення на повітряно-решітному сепараторі, з урахуванням подальшого цільового використання ядра. Об’єктом дослідження було насіння промислових конопель сорту «Глесія» з посівів Інституту луб’яних культур НААН. Насіння обрушували на відцентровому обрушувачі власної розробки за продуктивності 100 кг/год без попереднього калібрування в інтервалі вологості 9-11 %. Отриману рушанку піддавали морфологічному аналізу шляхом ручного розділення на однорідні групи частинок з описом їх характерних ознак. Подальше розділення здійснювали на повітряно-решітному сепараторі СМ-0,15 з трьома решетами (круглі та довгасті отвори) і двома повітряними каналами. Кожну фракцію, відібрану зі сходів решіт і відводів повітряних каналів, збирали, зважували та аналізували за морфологічним складом. Досліди виконували з п’ятикратною повторюваністю, результати опрацьовували методами варіаційної статистики. Встановлено, що рушанка насіння промислових конопель є багатокомпонентною системою, яку доцільно описувати через сім морфологічних фракцій: цілі ядра, зруйновані ядра, ціле насіння, недорушане насіння, відходи з переважанням оболонки, масляний пил та органічні домішки. Показано, що в процесі повітряно-решітної сепарації на основі різних поєднань цих фракцій формуються шість технологічних продуктів – ядро, мішанка, січка, перевій, недоруш та відходи. Для кожного продукту наведено якісний склад, основні морфологічні ознаки частинок та можливі напрями використання у харчових технологіях, виробництві конопляної олії, а також у кормових і енергетичних цілях. Зроблено висновок, що опис рушанки одночасно за морфологічними фракціями та технологічними продуктами створює основу для подальшої оптимізації режимів обрушування і параметрів повітряно-решітної сепарації насіння промислових конопель та для розроблення малотоннажних ліній переробки з більш повним використанням сировини

Посилання

1. Dziedzic, K., Górecka, D., Kucharska, M., & Przybylska, B. (2012). Influence of technological process during buckwheat groats production on dietary fibre content and sorption of bile acids. Food Research International, 47(2), 279–283. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2011.07.020
2. Decker, E. A., Rose, D. J., & Stewart, D. (2014). Processing of oats and the impact of processing operations on nutrition and health benefits. British Journal of Nutrition, 112(S2), S58–S64. https://doi.org/10.1017/S000711451400227X
3. Browne, R. A., White, E. M., & Burke, J. I. (2002). Hullability of oat varieties and its determination using a laboratory dehuller. Journal of Agricultural Science, 138(2), 185–191. https://doi.org/10.1017/S0021859601001769
4. Ravi, R., & Harte, J. B. (2009). Milling and physicochemical properties of chickpea (Cicer arietinum L.) varieties. Journal of the Science of Food and Agriculture, 89(2), 258–266. https://doi.org/10.1002/jsfa.3435
5. Singh, U. (1995). Methods for dehulling of pulses: A critical appraisal. Journal of Food Science and Technology,
32(2), 81–93.
6. Durruty, M. X., et al. (2024). Engineering properties and optimization of the dehulling process for hairless canary seed. Journal of Food Science and Technology, 61(7), 1295–1303.
7. Carré, P., Citeau, M., Robin, G., & Estorges, M. (2016). Hull content and chemical composition of whole seeds, hulls and germs in cultivars of rapeseed (Brassica napus). OCL, 23(3), A302. https://doi.org/10.1051/ocl/2016013
8. de Figueiredo, A. K., Rodriguez, L. M., Fernández, M., Riccobene, I. C., & Nolasco, S. M. (2015). Loss of lipid material during the dehulling of oilseeds with different structural characteristics. Journal of Food Science and Technology, 52(12), 7934–7943. https://doi.org/10.1007/s13197-015-1910-4
9. Sheichenko, V., Petrachenko, D., Rogovskii, I., Dudnikov, I., Shevchuk, V., Sheichenko, D., Derkach, O., & Shatrov, R. (2024). Determining patterns in the separation of hemp seed hulls. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(1(130)), 54–68. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.309869
10. Sheichenko, V., Petrachenko, D., Koropchenko, S., Rogovskii, I., Gorbenko, O., Volianskyi, M., & Sheichenko, D. (2024). Substantiating the rational parameters and operation modes for the hemp seed centrifugal dehuller. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(1(128)), 34–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300174
11. Pihlanto, A., Nurmi, M., Pap, N., Mäkinen, J., & Mäkinen, S. (2021). The effect of processing of hempseed on protein recovery and emulsification properties. International Journal of Food Science, 2021, 8814724. https://doi. org/10.1155/2021/8814724
12. Shen, P., Gao, Z., Xu, M., Ohm, J.-B., Rao, J., & Chen, B. (2020). The impact of hempseed dehulling on chemical composition, structure properties and aromatic profile of hemp protein isolate. Food Hydrocolloids, 106, 105889. https://doi.org/10.1016/j.foodhyd.2020.105889