ДЕТЕРМІНАНТИ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ З КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ: РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

  • Л. А. Українець Львівський національний університет імені Івана Франка
  • І. В. Ґерлах Львівський національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, країни, що розвиваються, модель Гелпмана, загальна рівновага, політичні зв’язки, продуктивність

Анотація

Світова економіка перебуває на стадії реструктуризації, пов'язаної з переходом на новий етап технологічного розвитку, що дозволяє трансформувати глобальні виробничі мережі багатонаціональних підприємств (БНП), ланцюжки створення вартості, зміни попиту на різні групи продуктів, зміни національних стратегій економічного, промислового, науково-технічного розвитку. Ці процеси впливають на інвестиційні рішення, на основі яких формуються глобальні потоки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та їх географічний розподіл між країнами та регіонами світу. Протягом останніх двох десятиліть ряд країн, що розвиваються, були включені до списку міжнародних інвесторів. Таким чином, метою статті є розробка нової теоретичної моделі, яка б аналізувала характеристики зовнішніх прямих іноземних інвестицій у певному фінансовому та інституційному середовищі. Методика дослідження. Ми розробили теоретичну модель на основі моделі Гелпмана, яка зосереджується на впливі політичних відносин підприємства на рішення щодо ПІІ та взаємозв’язку політичних відносин та продуктивності у прийнятті управлінських рішень. Щоб врахувати особливості діяльності підприємств при слабо розвинених фінансових структурах та інституційному середовищі, у теорію були включені обмеження ліквідності на рівні підприємства і також додана (поряд з продуктивністю) ще одна характеристика підприємств ― політичні зв’язки. Політичні зв’язки ― це специфічний актив підприємства, який може послабити обмеження ліквідності і, таким чином, залежно від близькості до влади кожне підприємство має свій рівень фінансових обмежень. Результати. З теорії випливає кілька гіпотез, які вимагають емпіричного випробування. По-перше, посилення політичних зв'язків фірми та зростання її продуктивності збільшують ймовірність ПІІ. Крім того, порогові значення для політичних зв'язків та продуктивності, необхідні для виникнення ПІІ, зростають у міру погіршення інвестиційного клімату країн-одержувачів (виражається у трьох показниках: нижчий попит, вищі витрати на вхід та нижчі витрати на торгівлю). Гіпотеза щодо ролі політичних зв’язків узгоджується з дослідженнями БНП з країн, що розвиваються, в тому, що політичні зв’язки сприяють інвестиційній діяльності підприємства. При недостатньо розвиненому фінансовому ринку і слабких інституціях в Китаї є розповсюдженою політична рента. За відсутності політичних зв’язків виробничі підприємства, які могли б вийти на зовнішні ринки, не мають змоги знайти необхідне фінансування, щоб покрити додаткові початкові витрати і втрачають можливість збільшити свої прибутки за рахунок міжнародної економічної діяльності. Практична значущість результатів дослідження. Використання запропонованих теоретичних та прикладних підходів підвищить ефективність іноземних інвестицій з країн, що розвиваються.

Посилання

Chaney T. (2005) Liquidity Constrained Exporters. Working paper, University of Chicago, July.

Charumilind Chutatong; Kali Raja, Wiwattanakantang Yupana. (2006) Connected Lending: Thailand before the Financial Crisis. Journal of Business, Jan 2006. Vol. 79. Issue 1. Р. 181–217.

Chen Maggie Xiaoyang, Moore Michael O. (2010) Location Decision of Heterogeneous Multinational Firms. Journal of International Economics. 2010. № 80. Р. 188–199.

Claessens Stijn, Feijen Erik, Laeven Luc. (2008) Political Connections and Preferential Access to Finance: The Role of Campaign Contributions. Journal of Financial Economics. June 2008. Vol. 88. Issue 3. Р. 554–580.

Faccio M., Masulis R. W., McConnell J. J. (2006) Political Connections and Corporate Bailouts. The Journal of Finance. Vol. LXI. № 6.

Fisman, Raymond (2001). Estimating the Value of Political Connections. American Economic Review. № 91. Р.1095–1102.

Goldman E., Rocholl J., Jongil S. (2009) Does Political Connected Boards Affect Firm Value? The Review of Financial Studies. Vol. 22. № 6. Р. 2331–2360.

Helpman E., Melitz M. J., Yeaple S. R. (2004) Export versus FDI with heterogeneous firms. American Economic Review. March, 2004. Vol. 94. Р. 300–316.

Hericourt J., Poncet S. (2007) FDI and Credit Constraints: Firm Level Evidence in China. CEPII. Working paper № 2007-11.

Johnson S., Mitton T. (2003) Cronyism and Capital Controls: Evidence from Malaysia. Journal of Financial Economics. № 67. Р.351–382.

Khwaja A. I., A. Mian (2005). Do Lenders Favor Politically Connected Firms? Rent Provision in an Emerging Financial Market. Quarterly Journal of Economics. Nov. 2005. Vol. 120 Issue 4. Р.1371–1411.

Li Hongbin, Lingsheng Meng, Junsen Zhang (2006). Why Do Entrepreneurs Enter Politics? Evidence from China. Economic Inquiry. Vol. 44. № 3. Р. 559–578.

Manova K. (2008) Credit Constraints, Heterogeneous Firms, and International Trade. NBER Working Paper 14531. December 2008.

Mian Atif, Khwaja Asim Ijaz (2008). Tracing the Impact of Bank Liquidity Shocks: Evidence from an Emerging Market. American Economic Review. Sept. 2008. Vol. 98 Issue 4. Р. 1413–1442.

Perea, José & Stephenson, Matthew. (2017). Outward FDI from Developing Countries. Global Investment Competitiveness Report 2017/2018 10.1596 / 978-1-4648-1175-3_ch4.

Roberts, Brian E. (1990) A Dead Senator Tells No Lies: Seniority and the Distribution of Federal Benefits. American Journal of Political Science. Vol. 34. № 1. Р. 31–58.

Ukrainets, L. (2014) The Impact of International Migration on Trade And Foreign Direct Investment Between China and African Countries. Visnyk of the Lviv University.Series Economics, Issue 51.,429-437

Переглядів статті: 79
Завантажень PDF: 31
Опубліковано
2021-09-24
Як цитувати
Українець, Л. А., & Ґерлах, І. В. (2021). ДЕТЕРМІНАНТИ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ З КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ: РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки», (2-1 (103), 97-105. https://doi.org/10.37734/2409-6873-2021-2-17
Розділ
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ