ДЕТЕРМІНАНТИ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ З КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ: РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Анотація

Світова економіка перебуває на стадії реструктуризації, пов'язаної з переходом на новий етап технологічного розвитку, що дозволяє трансформувати глобальні виробничі мережі багатонаціональних підприємств (БНП), ланцюжки створення вартості, зміни попиту на різні групи продуктів, зміни національних стратегій економічного, промислового, науково-технічного розвитку. Ці процеси впливають на інвестиційні рішення, на основі яких формуються глобальні потоки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та їх географічний розподіл між країнами та регіонами світу. Протягом останніх двох десятиліть ряд країн, що розвиваються, були включені до списку міжнародних інвесторів. Таким чином, метою статті є розробка нової теоретичної моделі, яка б аналізувала характеристики зовнішніх прямих іноземних інвестицій у певному фінансовому та інституційному середовищі. Методика дослідження. Ми розробили теоретичну модель на основі моделі Гелпмана, яка зосереджується на впливі політичних відносин підприємства на рішення щодо ПІІ та взаємозв’язку політичних відносин та продуктивності у прийнятті управлінських рішень. Щоб врахувати особливості діяльності підприємств при слабо розвинених фінансових структурах та інституційному середовищі, у теорію були включені обмеження ліквідності на рівні підприємства і також додана (поряд з продуктивністю) ще одна характеристика підприємств ― політичні зв’язки. Політичні зв’язки ― це специфічний актив підприємства, який може послабити обмеження ліквідності і, таким чином, залежно від близькості до влади кожне підприємство має свій рівень фінансових обмежень. Результати. З теорії випливає кілька гіпотез, які вимагають емпіричного випробування. По-перше, посилення політичних зв'язків фірми та зростання її продуктивності збільшують ймовірність ПІІ. Крім того, порогові значення для політичних зв'язків та продуктивності, необхідні для виникнення ПІІ, зростають у міру погіршення інвестиційного клімату країн-одержувачів (виражається у трьох показниках: нижчий попит, вищі витрати на вхід та нижчі витрати на торгівлю). Гіпотеза щодо ролі політичних зв’язків узгоджується з дослідженнями БНП з країн, що розвиваються, в тому, що політичні зв’язки сприяють інвестиційній діяльності підприємства. При недостатньо розвиненому фінансовому ринку і слабких інституціях в Китаї є розповсюдженою політична рента. За відсутності політичних зв’язків виробничі підприємства, які могли б вийти на зовнішні ринки, не мають змоги знайти необхідне фінансування, щоб покрити додаткові початкові витрати і втрачають можливість збільшити свої прибутки за рахунок міжнародної економічної діяльності. Практична значущість результатів дослідження. Використання запропонованих теоретичних та прикладних підходів підвищить ефективність іноземних інвестицій з країн, що розвиваються.