ІННОВАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ HRM БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню інноваційної трансформації системи управління людськими ресурсами (HRM) будівельних підприємств як ключового чинника забезпечення їх стійкого розвитку в умовах воєнних викликів та післявоєнної відбудови України. Актуальність теми зумовлена безпрецедентним зростанням ризиків, дефіцитом кваліфікованих кадрів, зміною організаційних моделей роботи та необхідністю адаптації будівельної галузі до нових умов функціонування в період воєнної та поствоєнної трансформації економіки. Метою статті є обґрунтування ролі інноваційних HRM-підходів у підвищенні стійкості будівельних підприємств та визначення стратегічних напрямів модернізації управління людським капіталом у контексті сталого розвитку. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу та синтезу, системний і структурно-функціональний підходи, а також узагальнення сучасних концепцій стратегічного, адаптивного та інноваційного управління персоналом, розроблених у працях вітчизняних і зарубіжних учених. У статті розкрито теоретичні підходи до трактування інноваційної трансформації HRM у будівельній сфері, ідентифіковано ключові кадрові виклики, спричинені воєнними діями, міграційними процесами та руйнуванням інфраструктури, а також обґрунтовано взаємозв’язок між інноваційністю HR-процесів та здатністю підприємств забезпечувати стійкість, продуктивність і конкурентоспроможність. Доведено, що застосування сучасних HR-технологій, гнучких моделей управління персоналом і підходів до розвитку людського капіталу сприяє підвищенню організаційної резильєнтності будівельних підприємств, зміцненню їх спроможності реагувати на кризи та формуванню основи для ефективної участі у повоєнній відбудові країни. Практична значущість отриманих результатів полягає у формуванні системи стратегічних напрямів інноваційної трансформації HRM будівельних підприємств, орієнтованих на підвищення їх адаптивності, розбудову кадрового потенціалу, мінімізацію кадрових ризиків та підтримку сталого розвитку галузі в умовах тривалих викликів і структурних змін.