РОЛЬ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАНКІВ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Анотація

Метою статті є дослідженні ролі системно важливих банків в забезпеченні фінансової стабільності банківської системи України в умовах невизначеності та воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена надзвичайною концентрацією банківських операцій у цій групі установ, що перетворює системно важливі банки на ключових провайдерів ліквідності та гарантів безперервності функціонування фінансового сектору. Методика дослідження. Дослідження здійснено з використанням таких методів, як: наукова абстракція для дослідження системної важливості банків; описова статистика та структурний аналіз для кількісної оцінки ключових показників діяльності системно важливих банків (капітал, активи, кредити, депозити) відносно банківської системи України; аналітичний метод та порівняння для оцінки відповідності системно важливих банків регуляторним нормативам (НРК, LCR, NPL) та їхньої стійкості до шоків; логічне узагальнення для формування висновків щодо ризиків концентрації та стратегічних рекомендацій. Результати. У статті здійснено аналіз структури банківської системи України, який підтвердив домінуючу, системоутворюючу роль системно важливих банків, які акумулюють понад 90% активів та 80% клієнтських коштів банківської системи України, виконуючи функцію фінансового ядра держави. Доведено, що запровадження змін до законодавства та посилений нагляд Національного банку України за системно важливими банками забезпечили формування значного запасу міцності: регулятивний капітал значно перевищує нормативи (середній НРК 17,35%), а ліквідність (LCR, NSFR) багаторазово перевершує мінімальні вимоги, що гарантує їхню високу платоспроможність у кризових умовах. Обґрунтовано, що ефективність монетарної політики та фінансова стійкість системи критично залежать від довіри до державних банків (зокрема, АТ КБ «ПриватБанк» як лідера за депозитами населення) та їхньої здатності до самофінансування (сукупний прибуток 84,3 млрд грн). Незважаючи на загальну стійкість, виявлено структурні дисбаланси: переважання корпоративного кредитування над роздрібним та збереження ризиків олігополістичної структури через високу концентрацію ресурсів. Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути корисними для Національного банку України при коригуванні політики макропруденційного нагляду та розробці антимонопольних механізмів для зниження системних ризиків концентрації; для комерційних банків – при формуванні стратегій фондування та управління ризиками в умовах домінування системно важливих банків; а також для фінансових аналітиків та державних органів, залучених до планування відновлення економіки, для визначення потенціалу системно важливих банків у фінансуванні інвестиційних та державних цільових програм