ПРОБЛЕМАТИКА ЗАЛУЧЕННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ В БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем залучення людських ресурсів до банківського сектору України в сучасних умовах, що супроводжуються війною, демографічною кризою та зростаючою конкуренцією на ринку праці. На основі аналізу статистичних даних, літературних джерел і чинного законодавства висвітлено основні виклики, які постають перед банками як роботодавцями. Одним із ключових бар’єрів є кадровий дефіцит, обумовлений зменшенням працездатного населення та відтоком кваліфікованих працівників за кордон, де умови праці та рівень оплати значно перевищують українські показники. Зазначено, що середньомісячна заробітна плата у банківському секторі України є менш конкурентною порівняно з європейськими країнами, навіть з урахуванням податкового навантаження та витрат на проживання. В рамках дослідження акцентується увага на вплив регуляторних обмежень, зокрема Постанови Правління НБУ №189 від 27.12.2023, яка вводить більш жорсткі умови щодо виплат змінної винагороди та розширює критерії визначення впливових осіб. Це суттєво знижує привабливість сектору для управлінців середньої ланки та топменеджменту, які шукають можливості в менш зарегульованих галузях, таких як IT чи FMCG. Для працівників початкового рівня бар’єрами є як низький рівень заробітної плати, так і високі очікування щодо кваліфікації. У статті визначено аспекти, які формують негативний імідж банківського сектору: висока інтенсивність праці та рівень стресу, обмежена гнучкість у графіках роботи, бюрократизовані процеси та низькі можливості для креативності. Для молодих спеціалістів та кваліфікованих працівників, які виїхали за кордон, банківський сектор України поступається більш динамічним і привабливим роботодавцям. Запропоновано комплекс заходів для подолання проблеми кадрового голоду, зокрема: підвищення рівня заробітних плат, послаблення вимог до профільної освіти для початківців, активне створення бренду роботодавця та впровадження гнучких умов праці. На рівні держави рекомендовано адаптувати трудове та банківське законодавство, впроваджувати стимули для повернення українських спеціалістів з-за кордону та модернізувати політику винагороди відповідно до реалій воєнного часу. Стаття робить внесок у дослідження управління людським капіталом у банківській сфері, підкреслюючи необхідність адаптації до сучасних економічних і соціальних викликів. Вона буде корисною як для наукової спільноти, так і для представників банківських установ та державних органів, які працюють над стратегіями відновлення економіки.