УРАХУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІК ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ

Є.Б. Закревський

doi:10.37734/2409-6873-2025-2-3

Є.Б. Закревський Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України https://orcid.org/0009-0005-3253-0254

DOI: https://doi.org/10.37734/2409-6873-2025-2-3

Ключові слова: повоєнне відновлення, економічна стратегія, міжнародна допомога, європейська інтеграція, європейський досвід, державне регулювання, План Маршалла

Анотація

Мета дослідження. Дослідити зарубіжний досвід відновлення економік європейських держав після воєнних конфліктів, зокрема проаналізувати стратегії економічного відновлення Німеччини, Франції, Італії та країн Східної Європи після Другої світової війни. Методика дослідження. Використано аналіз стратегій економічного відновлення, оцінку ефективності моделей економічної політики, механізмів міжнародної фінансової підтримки (зокрема, Плану Маршалла) та дослідження ролі державного регулювання в процесах відбудови. Результати. Виявлено ключові чинники, що сприяли швидкому економічному відновленню європейських держав, такі як ефективність державного управління, залучення міжнародних інвестицій, підтримка малого і середнього бізнесу, розвиток інфраструктури та забезпечення соціального захисту населення. Практична значущість результатів дослідження. Результати можуть бути адаптовані для сучасної України, яка перебуває на шляху повоєнного відновлення, що дозволить застосувати успішні практики зарубіжного досвіду для покращення економічної ситуації в країні.

Посилання

Aho Esko. (2001). Finland's Way to a Knowledge-Based Economy. Research Policy, vol. 30, no. 9, pp. 1331–1346.

Baker A. (2011). The Impact of Fiscal Stimulus on the UK Economy. National Institute Economic Review, vol. 215, pp. 13–23.

Baker C. (1993) The Nationalization of British Industry: A Historical Perspective. Business History Review, vol. 67, no. 4, pp. 643–670.

Balcerowicz Leszek. (1994). Socialism, Capitalism, Transformation. The Journal of Economic Perspectives, vol. 8, no. 2, pp. 55-68.

Benedict C. (2021) The economic impact of COVID-19 and the eu's nextgenerationeu recovery plan. European economic review. P. 1–25.

Bennett Andrew, and Michael J. Bailey. (1995) Privatization in Poland: The Role of the State. Comparative Politics, vol. 27, no. 3, pp. 299–318.

Blanchard O. Summers L. (2019) Hysteresis and the european unemployment problem. Economic policy. Vol. 34, no. 100. P. 5–34.

Böheim René, and Peter Huber. (1998) The German Banking System: A Historical Perspective. Journal of Economic History, vol. 58, no. 1, pp. 1–28.

Boyer Robert. (1996) The Regulation School: A Critical Introduction. New Political Economy, vol. 1, no. 1, pp. 27–48.

Brousseau Eric. (2000) Financial Liberalization and Economic Growth in France. The European Journal of Finance, vol. 6, no. 2, pp. 123–145.

Cohen Daniel. (1998) The French Economy: A New Model. Journal of Economic Perspectives, vol. 12, no. 2, pp. 3–22.

Eichengreen Barry. (2007) The European Economy Since 1945: Coordinated Capitalism and Beyond. Princeton University Press.

European Central Bank. (2020) Monetary policy in the time of COVID-19. ECB economic bulletin. No. 5. 1–20.

Feldstein Martin. (1995) The Marshall Plan and the European Recovery. The Journal of Economic Perspectives, vol. 9, no. 2, pp. 137–152.

Fischer Stanley. (1994) The Economic Consequences of German Unification. Brookings Papers on Economic Activity, vol. 1994, no. 1, pp. 1–66.

Gellman M. (2012) The Marshall plan: a strategy for economic recovery. Economic history review. Vol. 65, no. 2. P. 453–478.

Gieve John. (2008) The Role of the Bank of England in the Financial Crisis. Financial Stability Review, vol. 12, pp. 1–10.

Gourevitch Peter. (1977) Politics in Hard Times: Comparative Responses to International Crises. Comparative Politics, vol. 10, no. 1, pp. 3–29.

Grassi Angelo. (2018) The Economic Impact of the Marshall Plan on Western Europe. European Economic Review, vol. 92, pp. 1–12.

Grassi Angelo. (2018) The Marshall Plan: A Critical Analysis. Journal of Economic History, vol. 78, no. 3, pp. 789–812.

Harrison B. (1996) The Impact of the National Health Service on British Society. Social History of Medicine, vol. 9, no. 2, pp. 215–234.

Harrison Mark. (1999) The Marshall Plan: Design, Accomplishments, and Significance. European Review of Economic History, vol. 3, no. 2, pp. 159–178.

International Monetary Fund. (2022) The Next Generation EU: A New Instrument for Recovery. IMF policy paper. P. 1–30.

Kallio Jari. (2000) Banking Reforms in Finland: The Role of the Government. European Journal of Finance, vol. 6, no. 3, pp. 229–245.

Kauppinen Ilkka. (2009) The Finnish Banking Crisis of the 1990s: Causes and Consequences. Banking and Finance Review, vol. 24, no. 1, pp. 1–22.

King Mervyn. (2009) The Monetary Policy Response to the Financial Crisis. Bank of England Quarterly Bulletin, vol. 49, no. 3, pp. 207–218.

Klaus R. (2013) The european stability mechanism: a new era for financial stability in europe. Journal of european integration. Vol. 35, no. 3. P. 123–140.

Kowalik Tadeusz. (2000) The Polish Economy: A Historical Perspective. Post-Communist Economies, vol. 12, no. 4, pp. 479–494.

Mason T. (1993) The Marshall Plan: A Strategy for Recovery. The Historical Journal, vol. 36, no. 3, pp. 661–683.

Monnet Jean. (1976) Mémoires. Paris: Fayard.

Piketty Thomas. (2014) Capital in the Twenty-First Century. Harvard University Press.

Schroeder K. (2021) Comparative analysis of economic recovery strategies in the EU: lessons learned. European economic review. Vol. 135. P. 1–20.

Suominen Kati. (2001) Nokia and the Finnish IT Revolution. Telecommunications Policy, vol. 25, no. 9, pp. 633–646.