ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ PIWI ТА ПОРІВНЯЛЬНИХ СОРТОЗРАЗКІВ ВИНОГРАДУ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ТА СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
Анотація
Мета дослідження. Встановити технологічний потенціал досліджених сортозразків винограду на основі комплексного оцінювання фізико-хімічних показників технологічної стиглості та структурно-механічних характеристик грона й ягоди, а також визначити параметри, придатні для диференціації підходів до первинної переробки сировини. Методика дослідження. Проаналізовано 12 сортозразків винограду. Масову концентрацію цукрів визначали рефрактометрично, титровану кислотність – титруванням NaOH, pH – потенціометрично; усі визначення виконували у трьох повторностях. Оцінювали також масу грона, кількість ягід, масу 100 ягід і 100 насінин, частки гребенів, шкірки, насіння та м’якоті, показником складання і структурним показником. Додатково розраховано потенційний вміст спирту та індекс зрілості. Для узагальнення результатів використано описову статистику, коефіцієнт кореляції Пірсона та аналіз головних компонент після z-стандартизації змінних; багатовимірний аналіз трактовано як розвідувальний з огляду на обсяг вибірки. Результати. Масова концентрація цукрів у дослідженій вибірці змінювалася від 160 до 250 г/дм³, титрована кислотність – від 6,8 до 11,6 г/дм³, частка м’якоті – від 53,09 до 67,73%, шкірки – від 12,43 до 29,30%. Найвищу цукристість і найбільший структурний показник встановлено для Золодень 12.09 – 250 г/дм³ і 6,22 відповідно; найвищу титровану кислотність, показник складання та частку м’якоті – для Совіньон Ритос: 11,6 г/дм³, 5,45 і 67,73% відповідно. Кореляція між масою грона і цукристістю в межах наявної вибірки становила r = 0,67; перші дві головні компоненти пояснювали 66,0% сумарної варіабельності. Наукова новизна полягає у комплексному зіставленні показників фізико-хімічної стиглості з механічною структурою грона для технологічної диференціації досліджених сортозразків. Висновки. Поєднання фізико-хімічних і структурно-механічних характеристик дає змогу повніше характеризувати технологічний потенціал винограду, ніж використання окремих показників стиглості. Встановлені відмінності за співвідношенням сокової та твердої фаз обґрунтовують необхідність диференційованого вибору режимів дроблення, пресування та контакту сусла з твердими частинами ягоди. Отримані результати є основою для подальшої перевірки запропонованого підходу в багаторічних дослідженнях і контрольованих мікровініфікаціях.
Посилання
2. Jones G. V., White M. A., Cooper O. R., Storchmann K. Climate Change and Global Wine Quality. Climatic Change. 2005. Vol. 73, No. 3. P. 319–343. DOI: 10.1007/s10584-005-4704-2.
3. Pedneault K., Provost C. Fungus resistant grape varieties as a suitable alternative for organic wine production: Benefits, limits, and challenges. Scientia Horticulturae. 2016. Vol. 208. P. 57–77. DOI: 10.1016/j.scienta.2016.03.016.
4. Teissedre P.-L. Composition of grape and wine from resistant vines varieties. OENO One. 2018. Vol. 52, No. 3. P. 211–217. DOI: 10.20870/oeno-one.2018.52.3.2223.
5. Mian G., Nassivera F., Sillani S. Grapevine Resistant Cultivars: A Story Review and the New Challenges Faced by a Sustainable Wine Sector. Sustainability. 2023. Vol. 15, No. 1. Art. 390. DOI: 10.3390/su15010390.
6. Keller M. The Science of Grapevines: Anatomy and Physiology. 3rd ed. London: Academic Press, 2020.
7. Zhang S., Petersen M. A., Liu J., Toldam-Andersen T. B. Influence of Pre-Fermentation Treatments on Wine Volatile and Sensory Profile of the New Disease Tolerant Cultivar Solaris. Molecules. 2015. Vol. 20, No. 12. P. 21609–21625. DOI: 10.3390/molecules201219791.
8. Wang X., Frank S., Steinhaus M. Molecular Background of the Lychee Aroma of Vitis vinifera L. ‘Muscaris’. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2024. Vol. 72, No. 3. P. 1674–1682. DOI: 10.1021/acs.jafc.3c08298.
9. Ehrhardt C., Arapitsas P., Stefanini M., Flick G., Mattivi F. Analysis of the phenolic composition of fungus-resistant grape varieties cultivated in Italy and Germany using UHPLC-MS/MS. Journal of Mass Spectrometry. 2014. Vol. 49, No. 9. P. 860–869. DOI: 10.1002/jms.3440.
10. Vršič S., Pulko B., Vodovnik Plevnik T., Perko A. The Impact of Climatic Warming on Earlier Wine-Grape Ripening in Northeastern Slovenia. Horticulturae. 2024. Vol. 10, No. 6. Art. 611. DOI: 10.3390/horticulturae10060611.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
