Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки»

ІНТЕГРАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОСИСТЕМИ У СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

С.І. Борсук, Д.С. Семикоз, Л.С. Франко, С.П. Прасолова, Н.С. Педченко — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Метою дослідження виступає вивчення напрямів інтеграції результатів моніторингу та прогнозування фінансового потенціалу екосистеми у стимулювання економічного розвитку територій. Методика дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема системний, структурно-динамічний, порівняльний та індикаторний аналіз, методи візуалізації й узагальнення результатів та програмно-цільовий і стратегічний підходи для інтеграції результатів у механізми стимулювання економічного розвитку територій. Результати. За результатами дослідження виявлено, що фінансовий потенціал екосистеми є загальною сукупністю фінансових ресурсів, можливостей для їх залучення та ефективного розподілу всередині території, що забезпечує її сталий економічний розвиток, фінансування операцій та стратегічних напрямків, включаючи грошові фонди, інвестиції та фінансові інструменти, доступні всім учасникам екосистеми для досягнення спільних цілей. Доведено, що економічний розвиток регіону здійснюється з урахуванням реальних можливостей нарощення фінансового потенціалу екосистеми регіону, зокрема: коштів державного бюджету України, галузевих та міжгалузевих державних цільових програм і бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовані на розвиток відповідних сфер у регіонах; субвенцій та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; коштів місцевих бюджетів; фінансування від міжнародних організацій, зокрема технічної допомоги ЄС; інвестиційних коштів; власних коштів підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством. Ідентифіковано, що ключовими аспектами стимулювання розвитку території є раціональне використання бюджетних ресурсів, залучення інвестицій та стимулювання підприємництва. Запропоновано підвищення дохідної бази місцевих бюджетів через покращення збору податків, розвиток інфраструктури, підтримку бізнес-інкубаторів і технопарків. Практична значущість результатів дослідження. Результати моніторингу та прогнозування фінансового потенціалу екосистеми спрямовані на стимулювання таких напрямів розвитку території як бюджетна, підприємницька, інвестиційна сфери та зовнішньоекономічна діяльність.

ІТ-СЕКТОР УКРАЇНИ ПІД ЧАС БЛЕКАУТІВ: АНАЛІЗ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ОСР ЗА ІНДЕКСАМИ SAIDI/SAIFI

Є.Є. Занімонський — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Мета дослідження: здійснити комплексний аналіз надійності електропостачання за індексами SAIDI, SAIFI та статистикою переривань для операторів систем розподілу електричної енергії (ОСР) України та обгрунтувати рішення із забезпечення стабільності у роботі IT компаній. Методика дослідження: стандартизація показників, ієрархічна кластеризація (дендрограми) та метод k-середніх, класифікація та порівняння економічної доцільності технічних та методологічних рішень. Результати: встановлено стійке групування операторів, ідентифіковано кластер лідерів і групи ризику, знайдено стійку залежність середньої тривалості відключень, виявлено один з головних факторів суттєвого зниження наслідків блекаутів. Практична значущість: результати можуть бути використані для пріоритизації модернізації мереж і управління ризиками; для ІТ-компаній – для підвищення якості подолання наслідків блекаутів.

ЕНЕРГЕТИЧНА СТІЙКІСТЬ ТА БІЗНЕС-ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ: СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ДЕФІЦИТУ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

Н.З. Зарічна, І.Б. Маркович — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Метою дослідження є упорядкування та теоретичне обґрунтування основних стратегій, що дозволять українським підприємствам адаптуватися до викликів воєнного часу та енергетичного дефіциту для збереження їхньої функціональності та життєздатності. Методика дослідження ґрунтується на узагальненні сучасних теоретичних підходів, аналізі публікацій, досвіді українських компаній, а також на концептуальному моделюванні адаптивної стратегії для бізнесу. Результати. Запропоновано адаптивну бізнес-стратегію, структуровану навколо трьох стовпів (автономність, адаптивність, стійкість) та реалізацію в чотири послідовні етапи. Практична значущість результатів полягає у можливості використання запропонованої адаптивної стратегії для покращення енергетичної стійкості та бізнес-життєздатності підприємств як у воєнний, так і після післявоєнний період. Сформовано комплекс практичних рекомендацій для держави та бізнесу, спрямованих на підтримку адаптації підприємств в умовах війни та дефіциту енергоресурсів.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МЕХАНІЗМІВ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЦІННОСТЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

О.В. Князь — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Метою дослідження є узагальнення та обґрунтування методологічних підходів до формування механізмів імплементації цінностей сталого розвитку в системі корпоративного управління з урахуванням економічних, соціальних і екологічних чинників. Методика дослідження. У дослідженні застосовано системний, інтегрований і стейкхолдерський підходи та методи аналізу й моделювання, спираючись на концепції сталого розвитку. Результати. Встановлено, що формування механізмів імплементації цінностей сталого розвитку ґрунтується на еволюції наукових підходів, інтеграції міжнародних стандартів і поєднанні системності, стейкхолдерської залученості та ризик-орієнтованості, що забезпечує узгодження бізнес-процесів із принципами сталості та підвищує обґрунтованість управлінських рішень. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для інтеграції принципів ESG у корпоративне управління.

ВПЛИВ КОРПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЗА УМОВ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Т.Ю. Коритько — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Мета статті полягає у полягає у розробці практичних рекомендацій щодо формування корпоративної культури підприємства в умовах цифровізації. Методика дослідження. Методи дослідження включають аналіз наукової літератури, збір емпіричних даних та використання порівняльного підходу для визначення ролі корпоративної культури та інтелектуального капіталу у процесах цифрової трансформації. Результати. Розроблено механізм взаємозв’язку інтелектуалізації капіталу та корпоративної культури в умовах цифрових трансформацій. Обґрунтовано, що ефективна цифрова трансформація неможлива без врахування культурних особливостей підприємства, а розвиток корпоративної культури є найскладнішим і найважливішим аспектом змін. Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані у практиці формування корпоративної культури на підприємстві.

КРИТЕРІЇ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ АГРОБІЗНЕСУ В УМОВАХ ФІНАНСІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Р.А. Мельник — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Метою дослідження є наукове обґрунтування та узагальнення системи критеріїв і обмежень моделювання цифрової трансформації та кібербезпеки агробізнесу в умовах посилення фінансіалізації, а також визначення їх ролі у забезпеченні стійкого та адаптивного розвитку аграрних підприємств у цифровому середовищі. Методика дослідження. Методологічну основу дослідження становлять системний і структурно-функціональний підходи, методи логічного узагальнення, формалізації, декомпозиції та аналітичного моделювання. У роботі застосовано комплексний підхід до ідентифікації технологічних, фінансових, інституційних, організаційних, екологічних і соціальних параметрів цифрової трансформації, а також обмежень, зумовлених бюджетними, часовими, нормативними, кадровими та ризиковими чинниками. Результати. Доведено, що ефективне управління цифровими процесами та кібербезпекою агробізнесу можливе лише за умови цілісного поєднання системи критеріїв із комплексом обмежень, які визначають реалістичність і адаптивність моделей цифрової трансформації. Обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій і систем кіберзахисту потребує не тільки інвестиційної спроможності та нормативної відповідності, а й стабільної інформаційної інфраструктури, доступності інноваційних рішень і належного рівня цифрових компетентностей персоналу. Встановлено, що запропонований аналітичний каркас дозволяє прогнозувати ризики, узгоджувати управлінські рішення з умовами фінансіалізації та підвищувати цифрову й кіберстійкість аграрних підприємств. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі аграрними підприємствами та органами управління для вибору оптимальних траєкторій цифрової трансформації, оцінювання кіберризиків, підвищення рівня цифрової зрілості та забезпечення відповідності сучасним стандартам розвитку аграрного сектору в умовах фінансіалізації.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ю.С. Ремига, Д.В. Щербатих — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Метою статті є обґрунтування ролі цифрової трансформації логістичного забезпечення інноваційних проєктів як чинника підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах глобальної невизначеності, технологічних змін і воєнних викликів. Методика дослідження базується на системному та структурно-функціональному підходах, методах узагальнення, порівняльного аналізу й логічного моделювання, а також аналізі сучасних наукових і аналітичних джерел. Результат – визначено етапи цифрового розвитку логістики, узагальнено вплив цифрових технологій на ефективність логістичного забезпечення інноваційних проєктів і систематизовано напрями трансформації логістичної діяльності підприємств. Практична значущість полягає у використанні результатів для оцінювання цифрової зрілості логістичних систем, формування стратегій цифрової трансформації та посилення конкурентних позицій.

ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА МІНІМІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ АЙТІ-ГАЛУЗІ)

Т.В. Куклінова, О.С. Кічук — Fri, 30 Jan 2026 00:00:00 +0200

Метою статті є обґрунтування концептуальної моделі фінансового управління, що базується на інтеграції інструментів мінімізації операційних ризиків у стратегію сталого розвитку ІТ-підприємств, розробка практичних рекомендацій щодо підвищення їхньої фінансової стійкості в умовах воєнних викликів і повоєнного відновлення України. Методика дослідження. Використано методи аналізу та синтезу для узагальнення класичних теорій сталого розвитку, сучасних концепцій ризик-орієнтованого управління та підходів до фінансового планування і контролю. Результати. Обґрунтовано модель фінансового управління, що поєднує ризик-орієнтований підхід, цифрові фінансові інструменти та ESG-індикатори, спрямовану на зниження операційних ризиків і підвищення адаптивності ІТ-бізнесу. Практична значущість результатів дослідження. Результати можуть бути використані менеджментом ІТ-підприємств для підвищення фінансової стійкості, ефективності управлінських рішень і забезпечення сталого розвитку в кризових умовах.