Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки»

ІНТЕГРАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОСИСТЕМИ У СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

С.І. Борсук — 2026-01-30

Метою дослідження виступає вивчення напрямів інтеграції результатів моніторингу та прогнозування фінансового потенціалу екосистеми у стимулювання економічного розвитку територій. Методика дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема системний, структурно-динамічний, порівняльний та індикаторний аналіз, методи візуалізації й узагальнення результатів та програмно-цільовий і стратегічний підходи для інтеграції результатів у механізми стимулювання економічного розвитку територій. Результати. За результатами дослідження виявлено, що фінансовий потенціал екосистеми є загальною сукупністю фінансових ресурсів, можливостей для їх залучення та ефективного розподілу всередині території, що забезпечує її сталий економічний розвиток, фінансування операцій та стратегічних напрямків, включаючи грошові фонди, інвестиції та фінансові інструменти, доступні всім учасникам екосистеми для досягнення спільних цілей. Доведено, що економічний розвиток регіону здійснюється з урахуванням реальних можливостей нарощення фінансового потенціалу екосистеми регіону, зокрема: коштів державного бюджету України, галузевих та міжгалузевих державних цільових програм і бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовані на розвиток відповідних сфер у регіонах; субвенцій та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; коштів місцевих бюджетів; фінансування від міжнародних організацій, зокрема технічної допомоги ЄС; інвестиційних коштів; власних коштів підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством. Ідентифіковано, що ключовими аспектами стимулювання розвитку території є раціональне використання бюджетних ресурсів, залучення інвестицій та стимулювання підприємництва. Запропоновано підвищення дохідної бази місцевих бюджетів через покращення збору податків, розвиток інфраструктури, підтримку бізнес-інкубаторів і технопарків. Практична значущість результатів дослідження. Результати моніторингу та прогнозування фінансового потенціалу екосистеми спрямовані на стимулювання таких напрямів розвитку території як бюджетна, підприємницька, інвестиційна сфери та зовнішньоекономічна діяльність.

ІТ-СЕКТОР УКРАЇНИ ПІД ЧАС БЛЕКАУТІВ: АНАЛІЗ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ОСР ЗА ІНДЕКСАМИ SAIDI/SAIFI

Є.Є. Занімонський — 2026-01-30

Мета дослідження: здійснити комплексний аналіз надійності електропостачання за індексами SAIDI, SAIFI та статистикою переривань для операторів систем розподілу електричної енергії (ОСР) України та обгрунтувати рішення із забезпечення стабільності у роботі IT компаній. Методика дослідження: стандартизація показників, ієрархічна кластеризація (дендрограми) та метод k-середніх, класифікація та порівняння економічної доцільності технічних та методологічних рішень. Результати: встановлено стійке групування операторів, ідентифіковано кластер лідерів і групи ризику, знайдено стійку залежність середньої тривалості відключень, виявлено один з головних факторів суттєвого зниження наслідків блекаутів. Практична значущість: результати можуть бути використані для пріоритизації модернізації мереж і управління ризиками; для ІТ-компаній – для підвищення якості подолання наслідків блекаутів.

ЕНЕРГЕТИЧНА СТІЙКІСТЬ ТА БІЗНЕС-ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ: СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ДЕФІЦИТУ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

Н.З. Зарічна — 2026-01-30

Метою дослідження є упорядкування та теоретичне обґрунтування основних стратегій, що дозволять українським підприємствам адаптуватися до викликів воєнного часу та енергетичного дефіциту для збереження їхньої функціональності та життєздатності. Методика дослідження ґрунтується на узагальненні сучасних теоретичних підходів, аналізі публікацій, досвіді українських компаній, а також на концептуальному моделюванні адаптивної стратегії для бізнесу. Результати. Запропоновано адаптивну бізнес-стратегію, структуровану навколо трьох стовпів (автономність, адаптивність, стійкість) та реалізацію в чотири послідовні етапи. Практична значущість результатів полягає у можливості використання запропонованої адаптивної стратегії для покращення енергетичної стійкості та бізнес-життєздатності підприємств як у воєнний, так і після післявоєнний період. Сформовано комплекс практичних рекомендацій для держави та бізнесу, спрямованих на підтримку адаптації підприємств в умовах війни та дефіциту енергоресурсів.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МЕХАНІЗМІВ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЦІННОСТЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

О.В. Князь — 2026-01-30

Метою дослідження є узагальнення та обґрунтування методологічних підходів до формування механізмів імплементації цінностей сталого розвитку в системі корпоративного управління з урахуванням економічних, соціальних і екологічних чинників. Методика дослідження. У дослідженні застосовано системний, інтегрований і стейкхолдерський підходи та методи аналізу й моделювання, спираючись на концепції сталого розвитку. Результати. Встановлено, що формування механізмів імплементації цінностей сталого розвитку ґрунтується на еволюції наукових підходів, інтеграції міжнародних стандартів і поєднанні системності, стейкхолдерської залученості та ризик-орієнтованості, що забезпечує узгодження бізнес-процесів із принципами сталості та підвищує обґрунтованість управлінських рішень. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для інтеграції принципів ESG у корпоративне управління.

ВПЛИВ КОРПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЗА УМОВ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Т.Ю. Коритько — 2026-01-30

Мета статті полягає у полягає у розробці практичних рекомендацій щодо формування корпоративної культури підприємства в умовах цифровізації. Методика дослідження. Методи дослідження включають аналіз наукової літератури, збір емпіричних даних та використання порівняльного підходу для визначення ролі корпоративної культури та інтелектуального капіталу у процесах цифрової трансформації. Результати. Розроблено механізм взаємозв’язку інтелектуалізації капіталу та корпоративної культури в умовах цифрових трансформацій. Обґрунтовано, що ефективна цифрова трансформація неможлива без врахування культурних особливостей підприємства, а розвиток корпоративної культури є найскладнішим і найважливішим аспектом змін. Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані у практиці формування корпоративної культури на підприємстві.

КРИТЕРІЇ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ АГРОБІЗНЕСУ В УМОВАХ ФІНАНСІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Р.А. Мельник — 2026-01-30

Метою дослідження є наукове обґрунтування та узагальнення системи критеріїв і обмежень моделювання цифрової трансформації та кібербезпеки агробізнесу в умовах посилення фінансіалізації, а також визначення їх ролі у забезпеченні стійкого та адаптивного розвитку аграрних підприємств у цифровому середовищі. Методика дослідження. Методологічну основу дослідження становлять системний і структурно-функціональний підходи, методи логічного узагальнення, формалізації, декомпозиції та аналітичного моделювання. У роботі застосовано комплексний підхід до ідентифікації технологічних, фінансових, інституційних, організаційних, екологічних і соціальних параметрів цифрової трансформації, а також обмежень, зумовлених бюджетними, часовими, нормативними, кадровими та ризиковими чинниками. Результати. Доведено, що ефективне управління цифровими процесами та кібербезпекою агробізнесу можливе лише за умови цілісного поєднання системи критеріїв із комплексом обмежень, які визначають реалістичність і адаптивність моделей цифрової трансформації. Обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій і систем кіберзахисту потребує не тільки інвестиційної спроможності та нормативної відповідності, а й стабільної інформаційної інфраструктури, доступності інноваційних рішень і належного рівня цифрових компетентностей персоналу. Встановлено, що запропонований аналітичний каркас дозволяє прогнозувати ризики, узгоджувати управлінські рішення з умовами фінансіалізації та підвищувати цифрову й кіберстійкість аграрних підприємств. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі аграрними підприємствами та органами управління для вибору оптимальних траєкторій цифрової трансформації, оцінювання кіберризиків, підвищення рівня цифрової зрілості та забезпечення відповідності сучасним стандартам розвитку аграрного сектору в умовах фінансіалізації.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ю.С. Ремига — 2026-01-30

Метою статті є обґрунтування ролі цифрової трансформації логістичного забезпечення інноваційних проєктів як чинника підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах глобальної невизначеності, технологічних змін і воєнних викликів. Методика дослідження базується на системному та структурно-функціональному підходах, методах узагальнення, порівняльного аналізу й логічного моделювання, а також аналізі сучасних наукових і аналітичних джерел. Результат – визначено етапи цифрового розвитку логістики, узагальнено вплив цифрових технологій на ефективність логістичного забезпечення інноваційних проєктів і систематизовано напрями трансформації логістичної діяльності підприємств. Практична значущість полягає у використанні результатів для оцінювання цифрової зрілості логістичних систем, формування стратегій цифрової трансформації та посилення конкурентних позицій.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

М-О.І. Сизон — 2026-01-30

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та систематизації факторів формування фінансового потенціалу підприємств у контексті циркулярної економіки й сталого розвитку. Методика дослідження базується на системному й інтегрованому підходах, методах логічного узагальнення, структурно-функціонального аналізу, класифікації та порівняння, а також на багатокритеріальному групуванні факторів за ключовими ознаками впливу та реалізації. Результати. Встановлено, що фінансовий потенціал підприємств у циркулярній економіці формується під впливом взаємопов’язаних екзогенних і ендогенних факторів, а ключовими драйверами трансформації є інвестиційна активність, інноваційність і ресурсоефективність, посилені цифровізацією та інституційною підтримкою. Практична значущість результатів полягає у використанні систематизації факторів для діагностики фінансового розвитку, визначення пріоритетів циркулярної модернізації та підвищення обґрунтованості управлінських рішень.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ, РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ

C.Г. Тума — 2026-01-30

Мета статті – обґрунтувати механізм відновлення та розвитку експортного потенціалу України в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови. Використано такі методи дослідження: системний та структурно-логічний аналіз, метод багатокритеріального аналізу рішень, метод узагальнення. Результати. Обґрунтовано необхідність зміни структури експорту. Проаналізовано роль міжнародних програм у забезпеченні макроекономічної стабільності. Розроблено методичний підхід до визначення пріоритетності фінансової підтримки експортерів. Запропоновано комплекс механізмів залучення інвестицій, адаптованих до умов воєнних ризиків. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що вони дозволять підвищити ефективність державної експортної політики в контексті інтеграції України до ЄС.

ФОРМУВАННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА: ІНСТРУМЕНТИ ЗЕЛЕНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ СВІТОВИХ ВИРОБНИКІВ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ)

О.М. Ясківець — 2026-01-30

Метою дослідження є розкриття особливостей формування ділової активності підприємства в умовах ризик-орієнтованого середовища на основі інструментів зеленої трансформації (на прикладі світових виробників електромобілів). Методика дослідження. У досліджені використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме метод наукової абстракції аналізу і синтезу, індукції й дедукції та системний підхід – для розгляду підприємства як відкритої соціально-економічної системи, що функціонує під впливом екологічних, фінансових та регуляторних ризиків. Результати. В статті актуалізовано існування глобальних кліматичних викликів, посилення екологічних стандартів та трансформацію моделей міжнародної торгівлі, що зумовлюють зростання ролі електроавтомобільної галузі як одного з ключових драйверів формування глобальної зеленої економіки. Підкреслено, що електромобілі розглядаються як інноваційний продукт автомобільної промисловості та як стратегічний інструмент. Виділені стратегічні кластери автовиробників, що відображають різні підходи до електрифікації та адаптації до вимог глобальної зеленої економіки. Практична значущість результатів дослідження. Запропоновано розглядати електромобільну галузь не лише технологічним сегментом автомобільної промисловості, а системоутворюючим елементом глобальної зеленої економіки, яка повинна бути готовою до посилення екологічних стандартів, використання різних моделей інтеграції у глобальну зелену економіку – від радикальної повної електрифікації до консервативної гібридної стратегії та використання різних стратегічних конфігурацій.

КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕГРОВАНОГО МИСЛЕННЯ В ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

В.О. Ганусич — 2026-01-30

Мета статті полягає в обґрунтуванні наукових засад інтегрованого мислення як трансформаційного підходу в обліку, здатного підвищити стратегічну релевантність інформації (корисність для стейкхолдерів), багатовимірність (економічний, екологічний та соціальний виміри) та орієнтацію корпоративної звітності на сталість. Методика дослідження. Досягнення поставленої у статті мети здійснено за допомогою методів логічного узагальнення, компаративного аналізу, наукової абстракції та структурного моделювання. Результати. Запропоновано ключові напрями імплементації інтегрованого мислення в облікову систему підприємства, зокрема через поєднання фінансових і нефінансових показників та ціннісно-орієнтованого підходу до управління ресурсами. Визначено методологічні й організаційні передумови реалізації інтегрованого мислення в компанії. Практична значущість результатів дослідження. Запропонований підхід дозволяє трансформувати систему обліку з урахуванням викликів сталого розвитку, підвищити якість управлінських рішень та забезпечити ефективну реалізацію концепції інтегрованої звітності.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Л.І. Крачок — 2026-01-30

Мета статті полягає в аналізі трансформації стратегічного управлінського обліку в умовах цифровізації економіки та визначення його ключових функцій у сучасному бізнес-середовищі. Методи дослідження. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез, системний підхід, порівняльний аналіз та узагальнення. Результати. Встановлено, що стратегічний управлінський облік еволюціонує від технічної функції фіксації операцій до інструменту стратегічного управління, який забезпечує конкурентні переваги через прогностичну аналітику, моделювання сценаріїв та інтеграцію фінансових і нефінансових показників. Визначено трансформацію ролі фахівця зі стратегічного управлінського обліку у стратегічного бізнес-партнера керівництва. Практична значущість результатів дослідження полягає у використані для удосконалення систем управлінського обліку підприємств та формування стратегічних рішень у цифровому середовищі.

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Л.І. Полятикіна — 2026-01-30

Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико- практичних аспектів банківського кредитування, обліку та оподаткування руху паливно-мастильних матеріалів підприємств. Методика дослідження. При дослідженні поставленої у статті мети застосовувались методи системного аналізу та синтезу, економіко-статистичного спостереження і узагальнення. Результати. Пропонуються оптимізація структури банківського кредитування сезонного використання паливно-мастильних матеріалів на рівні окремих підприємств. Доведено, що забезпечення точності, прозорості і підзвітності у веденні обліку руху паливно-мастильних матеріалів сприяє ефективному використанню коштів банківського кредитування. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування ряду положень проведених досліджень у сфері обліку і оподаткування руху паливно-мастильних матеріалів на підприємствах.

КРИТЕРІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СИСТЕМ ПРОГНОЗУВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

О.Є. Федорчак — 2026-01-30

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ролі прогнозування як системоутворювального елемента управління фінансами підприємств та визначенні його значення для забезпечення фінансової стійкості в умовах підвищеної невизначеності. Методика дослідження. У дослідженні застосовано системний і процесний підходи та методи аналізу й моделювання, спираючись на сучасні концепції фінансового планування й ризик-менеджменту. Результати. Доведено, що прогнозування виконує ключову системоутворювальну роль у фінансовому управлінні, забезпечуючи перехід від статичного планування до динамічного управління та зниження фінансових ризиків через інтеграцію прогнозних результатів з управлінськими рішеннями. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність результатів полягає у можливості використання їх для побудови прогнозно-адаптивної моделі управління фінансами, зниження ризиків і підвищення керованості фінансових потоків.

СУЧАСНА ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-РИЗИКАМИ В УКРАЇНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ

Р.Р. Волчак — 2026-01-30

Метою дослідження є аналіз ефективності транспортно-логістичних потоків України в умовах війни та обґрунтування напрямів адаптації логістичної системи для підвищення її стійкості й результативності. Методика дослідження. У дослідженні застосовано системний підхід, методи економічного аналізу та моделювання для оцінки впливу воєнних дій на логістичні потоки. Теоретичну основу становлять концепції логістичного менеджменту та мультимодальних перевезень. Результати. Доведено, що воєнні дії трансформували транспортно-логістичну систему України через руйнування інфраструктури та переорієнтацію вантажопотоків, а ключовими чинниками адаптації стали розвиток мультимодальних перевезень, модернізація залізниці і розширення логістичних вузлів. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність результатів полягає у їх використанні для оптимізації маршрутів, підвищення ефективності логістичних потоків і впровадження цифрових рішень у транспортно-логістичній сфері в умовах війни та відновлення.

ЗНАЧЕННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ У ВПРОВАДЖЕННІ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ В БУДІВЕЛЬНИХ КОМПАНІЯХ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ ВИМОГ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

О.В. Гасій — 2026-01-30

Метою статті є обґрунтування системної ролі людських ресурсів у впровадженні підходів управління бізнес-процесами (BPM) у будівельних компаніях в умовах зростання вимог до сталого розвитку та розробка рекомендацій щодо інтеграції інструментів GHRM для підвищення ефективності, екологічної результативності та адаптивності організацій. Реалізація цієї мети передбачає аналіз взаємозв’язку між управлінням процесами та практиками управління персоналом, а також узагальнення сучасних підходів до поєднання BPM з Lean, Six Sigma, BPR, Kaizen, TQM, Agile та ERP у контексті цифрової трансформації та сталого розвитку. Методика дослідження. У статті управління бізнес-процесами розглянуто як інтегровану управлінську концепцію, що поєднує регламентацію процесів, аналітичні та цифрові інструменти з практиками управління людськими ресурсами. Особливу увагу приділено ролі GHRM (зеленого комплектування, навчання, мотивації та залучення персоналу) у формуванні компетенцій для реалізації сталих будівельних проєктів, скорочення втрат ресурсів і зменшення негативного екологічного впливу. Результати. Обґрунтовано, що узгодження HR-практик із BPM забезпечує підвищення прозорості процесів, зниження обсягів відходів, розвиток екологічно орієнтованої поведінки персоналу та підтримку цифрової трансформації в будівельних компаніях. Запропоновано поетапну модель впливу людських ресурсів на управління бізнес-процесами, яка охоплює ідентифікацію, моделювання, аналіз, оптимізацію, автоматизацію та безперервний моніторинг процесів. Доведено, що інтеграція GHRM із процесними підходами створює основу для безперервного вдосконалення, підвищення операційної та екологічної ефективності, а також зміцнення організаційної стійкості. Практична значущість результатів дослідження. Показано можливості практичного застосування BPM у поєднанні з інструментами управління персоналом у будівельних компаніях з використанням Lean, Six Sigma, BPR, Kaizen, TQM, Agile та ERP. Обґрунтовано доцільність впровадження підходів Sustainable ERP для інтеграції показників сталого розвитку в систему управління процесами. Результати дослідження можуть бути використані для формування HR-стратегії, орієнтованої на сталий розвиток, підвищення конкурентоспроможності будівельних компаній та зниження їх екологічного навантаження.

КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ю.Р. Гой — 2026-01-30

Метою дослідження є обґрунтування оновленого алгоритму стратегії розвитку рекреаційних підприємств як комплексного інструменту стратегічного управління. Методика дослідження. У дослідженні використано системний і процесний підходи до формування стратегії розвитку, методи багатовимірного статистичного аналізу, зокрема метод головних компонент (PCA), а також ентропійний підхід для визначення вагових коефіцієнтів показників. Результати. Обґрунтовано, що вдосконалений алгоритм стратегії розвитку рекреаційних підприємств підвищує гнучкість стратегічного управління та забезпечує адаптацію до змін ринкової кон’юнктури, поведінки споживачів, економічної нестабільності й конкурентного тиску, а використання сценарного аналізу підсилює обґрунтованість управлінських рішень. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання рекреаційними підприємствами для розроблення та коригування стратегій розвитку.

УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ КУЛЬТУРОЮ В СЕРВІСНИХ КОМПАНІЯХ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ

А.В. Дудченко — 2026-01-30

Метою статті є дослідження особливостей та механізмів управління корпоративною культурою в сервісних компаніях в умовах сучасної економіки. У роботі акцентовано стратегічне значення корпоративної культури як чинника клієнтоорієнтованості, якості сервісу та конкурентних переваг. На відміну від виробничих підприємств, сервісні організації ґрунтуються на нематеріальних активах, компетенціях персоналу та якості взаємодії з клієнтами, що робить корпоративну культуру ключовим фактором сталого розвитку. Методологія дослідження включає теоретичний аналіз міжнародних і вітчизняних джерел, синтез концептуальних підходів, зокрема логіки сервісної домінанти (Service-Dominant Logic), а також порівняльний огляд практик управління в сервісних організаціях. У роботі інтегровано положення моделей культурної трансформації та стратегічного узгодження для визначення ефективних інструментів впровадження корпоративних цінностей у бізнес-процеси. Результати дослідження засвідчили, що корпоративна культура в сервісних компаніях виступає наскрізним механізмом, який поєднує стратегічні пріоритети, управлінські рішення та сервісні практики. На тактичному рівні трансформація культури реалізується через політики, HR-інструменти, операційні процедури, комунікаційні канали, розвиток лідерства та управління культурними ризиками. На операційному рівні сервісна культура є практичним втіленням корпоративних цінностей, забезпечуючи послідовність у взаємодії з клієнтами та підвищення їхньої лояльності. Доведено, що сильна корпоративна культура суттєво підвищує ефективність сервісу та сприйняття бренду. Практична значущість дослідження полягає у формуванні концептуальної основи для інтеграції корпоративної культури в бізнес-моделі сервісних компаній. Рекомендації включають впровадження сервісних стандартів, використання показників задоволеності клієнтів (NPS, CSI), тренінгів з емоційного інтелекту та внутрішніх сервісних практик для посилення клієнтоорієнтованості та організаційної стійкості.

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ: УПРАВЛІНСЬКІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

С.В. Коробка — 2026-01-30

У статті досліджено роль соціального підприємництва як стратегічного інструменту забезпечення стійкої реінтеграції ветеранів в українське суспільство в умовах війни. Мета дослідження полягає у теоретико-прикладному обґрунтуванні управлінських та економічних засад функціонування ветеранських соціальних підприємств як механізму трансформації військового досвіду в ресурс сталого розвитку. Методика дослідження. Використано методи системного та порівняльного аналізу для вивчення демографічної структури ветеранської спільноти, метод концептуального моделювання для розробки матриці трансформації військових компетенцій в управлінські навички, а також статистичний метод для оцінки потенціалу ветеранського бізнесу. Результати. Доведено, що соціальне підприємництво забезпечує подвійний ефект: адаптацію ветеранів через розвиток Agile-менеджменту та посилення фінансової спроможності територіальних громад. Визначено ключові інституційні бар’єри та систематизовано стратегічні вектори державної підтримки ветеранських ініціатив. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих управлінських моделей для підвищення ефективності ветеранських стартапів, розширення інклюзивності ринку праці та зміцнення економічної безпеки держави в поствоєнний період.

ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА МІНІМІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ АЙТІ-ГАЛУЗІ)

Т.В. Куклінова — 2026-01-30

Метою статті є обґрунтування концептуальної моделі фінансового управління, що базується на інтеграції інструментів мінімізації операційних ризиків у стратегію сталого розвитку ІТ-підприємств, розробка практичних рекомендацій щодо підвищення їхньої фінансової стійкості в умовах воєнних викликів і повоєнного відновлення України. Методика дослідження. Використано методи аналізу та синтезу для узагальнення класичних теорій сталого розвитку, сучасних концепцій ризик-орієнтованого управління та підходів до фінансового планування і контролю. Результати. Обґрунтовано модель фінансового управління, що поєднує ризик-орієнтований підхід, цифрові фінансові інструменти та ESG-індикатори, спрямовану на зниження операційних ризиків і підвищення адаптивності ІТ-бізнесу. Практична значущість результатів дослідження. Результати можуть бути використані менеджментом ІТ-підприємств для підвищення фінансової стійкості, ефективності управлінських рішень і забезпечення сталого розвитку в кризових умовах.

СТРАТЕГІЧНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Ю.М. Литвинюк — 2026-01-30

Мета. У статті обґрунтовано необхідність переходу підприємств відновлювальної енергетики від функціонально-ієрархічної моделі управління до стратегічно-адаптивної, зумовлену високою мінливістю ринкового середовища, залежністю генерації від природно-кліматичних факторів та зростанням безпекових ризиків. Методика дослідження. Визначено сутність та ключові характеристики обох моделей управління, проведено їх порівняльний аналіз і доведено обмеженість застосування традиційних ієрархічних підходів у сфері відновлюваної енергетики. Результати. Запропоновано стратегічну модель організації системи управління підприємствами відновлювальної енергетики, що базується на принципах адаптивності, резильєнтності, ризик-орієнтованості, цифрової інтегрованості та децентралізації управлінських рішень. Модель включає п’ять взаємопов’язаних контурів управління: стратегічний, ризик-контур, операційно-диспетчерський, цифрово-аналітичний та комерційний. Обґрунтовано, що центральним елементом системи виступає ризик-контур, який визначає режими функціонування підприємства та забезпечує перехід від реактивного до превентивного управління. Доведено, що інтеграція цифрових технологій, прогнозної аналітики та інструментів ринкової взаємодії забезпечує узгодженість стратегічних, тактичних і операційних рішень, підвищує точність планування генерації та сприяє мінімізації небалансів. Практична значущість результатів дослідження. Запропонована модель трансформує підприємство відновлювальної енергетики з виробника електроенергії у суб’єкт забезпечення енергетичної стабільності, що підвищує його стійкість, інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність у умовах воєнних та ринкових викликів.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДТРИМКИ СТРАТЕГІЧНОГО МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА: АНТИКРИЗОВИЙ КОНТЕКСТ

Б.В. Чаплина — 2026-01-30

Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробленні концептуального підходу до формування організаційного механізму підтримки стратегічного маркетингового управління підприємством в умовах кризових ситуацій. Методика дослідження. У процесі дослідження використано методи наукового узагальнення, структурно-логічного аналізу, системного підходу, порівняння. Результати. Запропоновано концептуальну модель організаційного механізму підтримки стратегічного маркетингового управління Визначено ключові принципи побудови організаційного механізму в антикризовому контексті. Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані підприємствами різних галузей для вдосконалення системи антикризового управління та підвищення ефективності стратегічного маркетингового управління в умовах нестабільного ринкового середовища.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОРТФЕЛЮ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ

М.О. Багорка — 2026-01-30

Метою дослідження є теоретико-методичне обґрунтування підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо формування й упровадження портфеля маркетингових інструментальних стратегій у діяльності аграрних підприємств з метою посилення їх конкурентоспроможності. Методика дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних явищ і процесів. Результати. У статті було представлено місце маркетингової стратегії у системі стратегічного управління підприємством, сучасні методи стратегічного аналізу. Запропоновано систему практичних заходів з удосконалення маркетингової стратегії та формування портфелю маркетингових інструментальних стратегій. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їх використання в діяльності аграрних підприємств для підвищення ефективності маркетингової політики, оптимізації структури збуту, удосконалення комунікацій з контрагентами, поліпшення іміджу підприємства та збільшення його прибутковості.

ВПЛИВ МАРКЕТИНГУ ОСОБИСТОСТІ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ В ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

І.В. Ніколаєнко — 2026-01-30

Метою дослідження є аналіз особливостей застосування маркетингу особистості в умовах цифрової трансформації та обґрунтування його впливу на формування споживчих рішень в електронній комерції. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції та системний підхід, а також узагальнення наукових джерел із цифрового маркетингу й персонального брендингу. Результати дослідження засвідчили, що цифрова трансформація змінює маркетингові комунікації та посилює роль персоніфікованого впливу. Маркетинг особистості формує довіру до брендів і стимулює онлайн-споживання, а орієнтація на лідерів думок підвищує ефективність інфлюенсер-маркетингу та персоналізованих комунікацій. Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання для розроблення персоніфікованих маркетингових стратегій, підвищення ефективності взаємодії з аудиторіями та оптимізації інфлюенсер-маркетингу.

СТРАТЕГІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ЦІННОСТІ ЦИФРОВОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Б.О. Овсак — 2026-01-30

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні стратегічної трансформації ланцюгів створення цінності цифрового бізнесу України в умовах війни та формуванні інтегрованої концептуальної моделі такої трансформації. Методика дослідження ґрунтується на аналізі теоретичних положень концепції ланцюга створення цінності, застосуванні інструментарію Value Stream Mapping, узагальненні наукових джерел і практик українських ІТ-компаній щодо забезпечення безперервності діяльності. Результати дослідження свідчать про критичну залежність цифрового бізнесу від енергетичної, мережевої та логістичної інфраструктури та дають змогу виокремити чотири напрями трансформації: клієнтоорієнтований перегляд бізнес-моделей, цифровізацію ланок створення цінності, розвиток післяпродажної підтримки та інтеграцію цифрових чинників у стратегічне управління. Практична значущість результатів дослідження полягає в можливості їх використання ІТ-компаніями для підвищення стійкості, зростання довічної цінності клієнта та зміцнення конкурентних переваг у воєнних умовах.

МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ

Н.В. Трушкіна — 2026-01-30

Статтю присвячено бібліометричному аналізу наукових досліджень у сфері маркетингової цінової стратегії підприємства в умовах цифрової трансформації. Метою статті є виявлення ключових тенденцій, тематичних напрямів і дослідницьких фокусів на основі публікацій, індексованих у базі Scopus. Методологія дослідження ґрунтується на бібліометричному аналізі, кластеризації ключових слів і картуванні наукового простору з використанням VOSviewer. Інформаційну базу становили 220 публікацій за 1972–2026 рр. Результати дослідження свідчать про їх міждисциплінарний характер. Визначено тематичні кластери та еволюцію наукових підходів від класичних моделей ціноутворення до персоналізованих та алгоритмічних. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання у прикладній площині з метою вдосконалення маркетингових цінових стратегій підприємств.

БРЕНД-КОМУНІКАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ ЯК МЕХАНІЗМ ДОВІРИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ У ЕКОНОМІЧНІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ

Є.В. Шкуров — 2026-01-30

Мета дослідження – концептуально обґрунтувати бренд-комунікації як механізм формування довіри та ухвалення інвестиційних рішень у відновленні України. Методи. Застосовано теоретико-концептуальний дизайн, що поєднує аналітичний синтез теорії сигналів, інституційної економіки та моделей довіри з якісним аналізом офіційних документів, нормативних актів, матеріалів міжнародних інституцій та кейсів. Результати: уточнено артикуляцію трансформацій як механізму цілеспрямованого публічного пояснення змін у правилах, інституціях, економічній структурі тощо в параметрах оцінювання ризику; визначено свідчення, придатні для перевірки, як документи, дані та процедури, що забезпечують відтворювану верифікацію в межах належної обачності інвесторів; запропоновано мінімальні критерії придатності та рамку п’яти векторів артикуляції трансформацій, підтриману промоційно-інформаційним контуром. Практична значущість – визначені підходи можуть бути використані державними органами, агенціями розвитку тощо для стандартизації, аналізу та управління публічними комунікаціями і зменшення міжінституційних суперечностей.

ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ В МІКРОПІДПРИЄМНИЦТВІ

Р.В. Колодій — 2026-01-30

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні системи ключових принципів управління діджиталізацією мікропідприємств та визначенні їх впливу на адаптивність, конкурентоспроможність і сталий розвиток бізнесу в умовах динамічного ринку. Методика дослідження. У дослідженні застосовано системний і процесний підходи та методи аналізу й узагальнення, спираючись на концепції цифрової трансформації, клієнтоорієнтованого управління й сталого розвитку бізнесу. Результати. Доведено, що управління діджиталізацією мікропідприємств має ґрунтуватися на взаємопов’язаних принципах клієнтоорієнтованості, гнучкості, інтеграції процесів, даних-орієнтованих рішень, безпеки та розвитку цифрової культури. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання мікропідприємствами для формування стратегій діджиталізації, розвитку цифрової культури та забезпечення інноваційного й сталого зростання бізнесу.

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ТОРГІВЛІ У 2020–2024 РР.

М.Ю. Косарєв — 2026-01-30

Метою дослідження є аналіз розвитку інформаційного забезпечення логістики у торгівлі у 2020–2024 рр. та ролі цифрових рішень у підвищенні адаптивності й ефективності компаній. Методика дослідження. Застосовано системний і структурно-функціональний підходи та методи аналізу й моделювання, спираючись на сучасні концепції цифрової логістики й управління ланцюгами постачання. Результати. Доведено, що у 2020–2024 рр. розвиток інформаційного забезпечення логістики визначався сукупним впливом технологічних, ринкових, зовнішніх та організаційно-інституційних факторів, які стимулювали цифровізацію, впровадження аналітики й орієнтацію на європейські стандарти, попри наявні кадрові та ресурсні обмеження. Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для цифрової модернізації логістики, оптимізації витрат і підвищення стійкості ланцюгів постачання у стратегічному плануванні розвитку торгівлі.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Д.В. Максименко — 2026-01-30

Мета статті. Мета дослідження полягає в удосконаленні методичних підходів та виборі дієвих аналітичних інструментів, що дозволяють комплексно оцінити ефективність управління фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання. У статті досліджено ефективність використання фінансових ресурсів підприємства в умовах економічної нестабільності та посилення конкурентного середовища. Методика дослідження. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, порівняння, методи групування та узагальнення. Результати. За результатами дослідження систематизовано показники оцінки ефективності використання фінансових ресурсів, визначено вплив структури капіталу та напрямів використання фінансових ресурсів на фінансові результати діяльності підприємства. Практична значущість результатів дослідження. Це сприятиме ефективному використанню запропонованих підходів у процесі прийняття управлінських рішень з метою підвищення рентабельності та фінансової стабільності підприємств.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Р.С. Коваленко — 2026-01-30

Метою статті є аналіз сучасного стану та перспектив розвитку цифрової економіки в умовах глобалізації. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувалися наступні методи дослідження: аналіз та синтез, дедукція та індукція, метод експертних оцінок, статистичні методи, графічний та табличний методи. Результати. Встановлено що цифрова економіка має глобальний характер, і розглядається як складна система, яка складається з багатьох елементів. Ідентифіковано основні переваги та недоліки пов’язані з розвитком цифрової економіки. Доведено вирішальну роль мережі Інтернет в забезпеченні та розвитку функціонування цифрової економіки. Практична значущість результатів дослідження. Практична значущість отриманих результатів полягає у визначенні комплексу особливостей функціонування цифрової економіки в умовах глобалізації.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ NORTHERN TRUST

О.В. Плотніков — 2026-01-30

Метою статті є всебічний аналіз ключових характеристик функціонування та наукове обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку міжнародної компанії інвестиційного менеджменту Northern Trust в умовах структурних змін і трансформації глобальних фінансових ринків. Методика дослідження базується на поєднанні системного, інституційного та структурно-функціонального підходів. Результати дослідження свідчать, що Northern Trust реалізує гібридну бізнес-модель non-pure asset manager, яка поєднує управління активами з розвиненими кастодіальними, трастовими та фінансово-інфраструктурними сервісами. Встановлено, що така модель забезпечує диверсифікацію джерел доходів, підвищує стійкість компанії до ринкової волатильності та формує довгострокові конкурентні переваги в сегменті інституційних інвесторів. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків у діяльності інституційних інвесторів, фінансових консультантів і регуляторних органів для оцінювання стійкості та стратегічних перспектив міжнародних компаній інвестиційного менеджменту.